Головна > Новини > IV ФОРУМ ІЗ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ - 2019

IV ФОРУМ ІЗ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ – 2019

9 жовтня у Києві готель “Прем’єр Палац” приймав учасників IV Форуму із виконавчого провадження, який традиційно проводить видання «Юридична Практика» за підтримки Проєкту ЄС «ПРАВО-JUSTICE».  Як і минулого року, ГО «Бюро приватних виконавців «Альтернатива» виступила офіційним партнером Форуму.

Цьогоріч “Альтернативу” на Форумі представили – Олександр СИВОКОЗОВ, Максим СЕЛЕЗНЬОВ, Юрій ЛИСЕНКО, Андрій КУЗЕМЧЕНКО, Антон КОВИРЄВ та Павло ГРИГОРЧУК.

Реаліям та перспективам виконавчого провадження в Україні присвятили свою дискусію учасники круглого столу, з якого було розпочато захід.

Владислав ФІЛАТОВ, керівник експертної групи з банкрутства Директорату правової політики у сфері судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів Міністерства юстиції України, Олег МАЛІНЕВСЬКИЙ, партнер ЮК EQUITY, Олександр РУЖИЦЬКИЙ, партнер ЮК EVERLEGAL, Андрій АВТОРГОВ, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва, Роман РІЗУНОВ, заступник керівника відділу примусового стягнення управління по роботі з проблемними активами АТ “Піреус Банк МКБ”, Руслан СИДОРОВИЧ, народний депутат України VIII скликання та Олександр  СИВОКОЗОВ, заступник голови Ради приватних виконавців України, член ГО “БПВ”Альтернатива” обговорювали питання існуючих бар’єрів допуску до професії приватного виконавця та організаційно-технічне забезпечення виконавчого провадження в Україні. Розбиралися в причинах і досі низького рівня виконання судових рішень та напрямах подальшого вдосконалення системи виконання судових рішень в Україні. Говорили про виконавче провадження очима бізнесу та вектори міжнародної співпраці, а також не оминули питання дисциплінарної практики в контексті індикатора зрілості інституту приватних виконавців.

Руслан СИДОРОВИЧ, якого багато хто вважає одним із засновників сучасної концепції реформування, визнав, що за такий короткий час тектонічних зрушень у сфері примусового виконання рішень не відбулося, проте зазначив, що приватні виконавці довели свою ефективність та гідність виконувати функції, покладені державою, а відтак, сама ідея впровадження інституту приватного виконання спрацювала.

На переконання спікера, за майже два роки функціонування у нашій державі моделі “змішаної” системи примусового виконання судових рішень суспільство отримало позитивний сигнал про те, що без застережень можна делегувати функцію примусового виконання судових рішень приватним виконавцям.

Одним з позитивних моментів визначив суттєве спрощення цілого ряду виконавчих дій. Проте, у процесі реформування немає меж досконалості, тому, за словами Руслана Сидоровича, найближчим часом необхідно збільшити кількість приватних виконавців, повернути довіру до процедури їх кадрового відбору, у тому числі шляхом підвищення рівня транспарентності кваліфікаційних іспитів. Крім того, доцільним є порівняння повноважень державних та приватних виконавців, надання останнім усіх законних повноважень для здійснення функцій примусового виконання.

“Існує необхідність запровадження автоматизованої системи арешту коштів за умови забезпечення належного рівня кібербезпеки, концепції у цьому напрямку вже існують. Така система допоможе уникнути такого явища, як зведене виконавче провадження, а разом з ним підстави для маніпуляцій та непорозумінь”, – зазначив спікер.

Крім того Руслан Сидорович наголосив на необхідності збільшення судового контролю за виконанням судових рішень, оскільки саме суди мають контролювати та сприяти неухильному виконанню рішень.

“Ми прагнемо, щоб авторитет та рівень довіри до професії приватного виконавця в України зростав”, – таким був один з меседжів Олександра СИВОКОЗОВА. Асоціація приватних виконавців України (АПВУ) – це молода інституція, створена 14 листопада 2017 року під час проведення І З’їзду приватних виконавців, що стало початком становлення системи самоврядування представників даної професії.

У свідомості багатьох громадян досі приватний виконавець асоціюється з “колектором”, визнав спікер, говорячи про необхідність формування позитивного іміджу професії у суспільстві. За його переконанням, питання підвищення кваліфікації приватних виконавців повинні бути у сфері компетенції АПВУ, а доступ до професії приватного виконавця має бути, перш за все, з високими кваліфікаційними критеріями та економічно обґрунтований за кількісною квотою. Розповів про перспективи трансформації проходження навчання та процедури допуску до кваліфікаційного іспиту для осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця.

Олександр Сивокозов говорив про розширення повноважень помічників приватного виконавця та “зрівняння мандатів” приватних і державних виконавців, зупинився на етичних аспектах професії приватного  виконавця.

“Кількість приватних виконавців повинен встановити сам ринок”, – такий тезис оголошували багато спікерів. Говорячи про оптимальну кількість представників даної професії, заступник голови Ради ПВУ наголосив на необхідності ретельного всебічного дослідження ринку боргу та виконавчих послуг: “Держава повинна остаточно визначитися з концепцією національної системи примусового виконання судових рішень: буде це класична “змішана” модель, тоді, можливо, достатньо і діючої кількості – 205 осіб, чи доцільним буде переважно “приватний” формат, у такому випадку зрозуміло, що треба зважено та обґрунтовано збільшувати кількість приватних виконавців”, – зазначив він.

Першу сесію Форуму Організатор присвятив новелам виконавчого провадження. Спікери презентували учасникам своє бачення практичних аспектів розмежування компетенції державних і приватних виконавців, кримінальних аспектів при виконанні судових рішень, розповідали про ризики професійної діяльності та їх страхування, а також, питання контролю за діяльністю приватного виконавця та самоврядування. Актуальною була тема впровадження нового інструменту опису та контролю арештованого майна, поговорили про мораторії у виконавчому провадженні.

На окрему увагу заслуговує доповідь Максима СЕЛЕЗНЬОВА, приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області, голови правління ГО “БПВ “Альтернатива”, к.ю.н.,  тема якої відзначилася актуальністю та глибиною проблематики, стала предметом жвавої дискусії.

Максим Селезньов говорив про маніпуляції у виконавчому провадженні – як спосіб перешкоджання здійсненню правосуддя та втручання у професійну діяльність виконавців шляхом ухвалення судових рішень. Навів результати проведеної у цьому напрямку аналітичної роботи, які виявилися невтішними, а статистики – приголомшливою.

“Проаналізовано випадки ухвалення судових рішень, у спосіб яких, тим чи іншим чином,  здійснено вплив на завершальну стадію судового розгляду – виконавче провадження, спрямований на перешкоджання примусовому виконанню судового рішення, за ініціативою боржників чи третіх осіб, що діють в інтересах боржників. Задля чистоти експерименту, під час дослідження відомостей, отриманих за участю АПВУ від приватних виконавців та з офіційних джерел (реєстр судових рішень), я не брав до уваги заходи забезпечення у справах про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконання (наприклад, виконавчого напису), або випадки оскарження виконавчого документа у встановленому законом порядку. Проте, не поодинокі випадки, коли одним рішенням суд застосовує декілька заходів, на кшталт – припиняє дію процесуального документа, зупиняє реалізацію майна та забороняє виконавцеві вчиняти дії, спрямовані на виконання рішення.

Виявлені факти свідчать про системний характер порушень, які умовно можна поділити на три змістовні категорії:

  1. Питання судового контролю – зупинення виконавчих проваджень за маніпулятивними скаргами боржника.
  2. Зупинення виконавчих дій (реалізація майна тощо), заборона вчинення виконавчих дій (частіше за все – будь-які дії, спрямовані на виконання судового рішення), зупинення дії процесуального документа (постанови, вимоги тощо) шляхом ухвалення рішень про забезпечення позовів.
  3. Втручання у діяльність приватних виконавців за ухвалами суду в рамках кримінальних проваджень”, – розповів Максим Селезньов, та в якості приклада навів декілька резонансних судових рішень.

Говорячи про зовнішній вплив на процедуру примусового виконання рішень (виконавче провадження) та професійну діяльність виконавця, про ті фактори, які не залежать від виконавця, проте мають негативні наслідки, спікер назвав суб’єкти та способи втручання/перешкоджання професійної діяльності виконавця, серед яких першим визначив Регулятора в особі Міністерства юстиції України, яке в реалії, у процесі діяльності приватного виконавця виконує переважно “наглядово-карательну” функцію, надмірний контроль водночас з відсутністю з боку Регулятора ініціативи будь-яких заходів, спрямованих на підвищення рівню кваліфікації приватних виконавців та їх помічників, відсутність методично-розяснювальної роботи, зі слів спікера, не сприяють розвитку системі приватного виконання судових рішень.

Крім того, за переконанням спікера, сьогодні негативний вплив на роботу приватних виконавців можуть здійснювати правоохоронні органи, банківські та фінансові установи, шляхом бездіяльності/дій чи зловживання, неналежного виконання вимог виконавця тощо.

Проблемні питання виконавчого збору, правомірність постанов державних виконавців та процедурі їх оскарження, про примусове стягнення проблемних боргів – підводні камені та ефективні стратегії, захист інтересів бізнесу у виконавчому провадженні: переваги приватних виконавців, використання нових технологій у виконавчому провадженні, про це та багато іншого, цікавого говорили спікери другої профільної сесії форуму, присвяченої окремим виконавчим провадженням.

Традиційно, ГО «Бюро приватних виконавців «Альтернатива» висловлює глибоку повагу Організаторам, партнерам та учасникам Форуму, подяку за високий рівень підготовки та проведення заходу.