Главная > Новости > КООРДИНАЦІЙНА РОБОЧА ЗУСТРІЧ З ПИТАНЬ РЕФОРМУВАННЯ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ

КООРДИНАЦІЙНА РОБОЧА ЗУСТРІЧ З ПИТАНЬ РЕФОРМУВАННЯ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Извините, этот техт доступен только в “Украинский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

5 квітня 2019 року у Києві відбулася координаційна зустріч з питань реформування виконавчого провадження в частині запровадження електронного обміну інформацією між банківськими установами та приватними й державними виконавцями при здійсненні виконавчого провадження.

У зустрічі взяли участь представники Міністерства юстиції України, Асоціації приватних виконавців України, Незалежної асоціації банків України, Національного банку України, ДП «НАІС», професійної спільноти приватних виконавців та представники громадськості, зокрема, директор Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки Міністерства юстиції України Олександр Олійник, Голова Асоціації приватних виконавців України Сергій Ніколаєв, член Ради Національної асоціації банків України, заступник Голови Правління – начальник юридичного Департаменту АТ «УкрСиббанк» Сергій Панов, заступник Голови Національного банку України Сергій Холод, начальник відділу Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Ольга Галянт, заступник генерального директора з питань програмного забезпечення ДП «НАІС» Олексій Чепуренко, члени Науково-консультативної ради АПВУ Олексій Соломко та Роман Шморгун.

Команду ГО «БПВ «Альтернатива» представили заступник Голови АПВУ, приватний виконавець Олександр Сивокозов та Голова Правління ГО «БПВ «Альтернатива», приватний виконавець Максим Селезньов.

Активну участь у заході взяли представники крупних банківських установ, зокрема, АТ КБ «ПриватБанк», АТ «УкрСиббанк», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Креді Агріколь Банк», ПАТ «ПУМБ» та ПАТ «Глобус».

Ця робоча зустріч – ще один, вкрай важливий, крок у напрямку реформування системи сучасного виконавчого провадження, де  учасники обговорювали перспективи, а також, практичні, юридичні та технічні аспекти запровадження повноцінного електронного документообігу між банківськими установами та виконавцями у виконавчому провадженні.

Сергій Панов привітав присутніх учасників, оголосив порядок денний та теми, запропоновані для обговорення. На необхідності невідкладного розв’язання  питань, пов’язаних з належним запровадженням електронного документообігу між виконавцями й банками у виконавчому провадженні, зауважив у своїй промові Сергій Ніколаєв.

Асоціацією приватних виконавців України розроблено початкову Програму електронного обміну інформацією між банківськими установами та виконавцями, яку презентував Олександр Сивокозов. Основні зміни, які на меті досягти, це можливість направлення виконавцями та прийняття банками до виконання, в електронному форматі, постанов про накладення арешту на грошові кошти боржника, що перебувають на банківських рахунках; постанов про зняття арешту з коштів боржника, а також, платіжних вимог про примусове списання коштів з рахунків боржників.

Реалізацію Програми можна умовно поділити на три етапи.

Перший етап полягає в запровадженні електронного обміну інформацією між банківськими установами та виконавцями під час накладення та зняття арешту з коштів боржника, що перебувають на рахунках, використовуючи діючу нормативно-правову базу та наявні технічні засоби обміну інформацією.

Одним з основних документів, який регулює відносини у сфері накладення арешту та примусового стягнення коштів з рахунків боржника є Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22. Пункт 9.1 Інструкції визначає, що банк також приймає до виконання постанову про арешт коштів, надіслану виконавцем у формі електронного документа, з дотриманням вимог законодавства України з питань електронного документообігу, електронного цифрового підпису, захисту інформації.

Сьогодні накладення арешту на грошові кошти боржника, що перебувають на банківських рахунках, на підставі електронного документа вже реалізується на практиці приватними виконавцями та рядом банківських установ. Проте, процедура має низку прогалин, які потребують нормативного врегулювання. Так, неостанню роль відіграє людський фактор, і на практиці стаються непоодинокі випадки, коли працівники банку відповідальні за обробку інформації, що надходить на офіційну електронну адресу, не передають постанови для виконання до уповноваженого підрозділу. Крім того, відсутня автоматична система фіксації часу отримання електронного документа із направленням зворотного повідомлення виконавцю, а також, відсутня налагоджена система інформування виконавця про прийняття чи відмову у прийнятті постанови до виконання.

На другому етапі планується запровадження процедури направлення виконавцями до банківських установ платіжних вимог про примусове списання коштів з рахунків боржників у форматі електронного документа. Реалізація даного етапу, в першу чергу, потребує внесення змін до нормативно-правових актів, зокрема Інструкції, проект яких також запропоновано Програмою. Після внесення необхідних змін, визначено відповідний алгоритм дій щодо направлення виконавцями платіжних вимог у вигляді електронних документів.

Третій етап полягає у створенні окремого програмного продукту в системі Автоматизованої системи виконавчого провадження, який би забезпечував формування електронних документів (постанов про накладення/зняття арешту та платіжних вимог) та направлення таких електронних документів до банківських установ визначеними каналами зв’язку через центральний сервер АСВП, без формування їх паперових аналогів, та забезпечення електронного зворотного зв’язку.

Реалізація даного етапу потребує найбільших спільних зусиль та тривалого часу через необхідність підготовки та прийняття Міністерством юстиції та НБУ відповідних нормативних актів, а також, підготовки ДП «НАІС» відповідного технічного завдання та створення програмного продукту.

«Відсутність належного законодавчого врегулювання, а також відповідних роз’яснень з боку НБУ та Мін’юсту призводить до неоднозначного тлумачення вимог до процесуальних документів, які направляються виконавцями до банківських установ в електронному вигляді, наприклад, деякі банківські установи вважають, що електронний документ повинен направлятися виключно у вигляді сканованого, виготовленого, підписаного, за необхідності скріпленого печаткою процесуального документа у PDF-форматі, інші банківські установи вимагають направляти виключно проект документу, скріпленого електронним цифровим підписом. Відсутність єдиної встановленої позиції та затвердженої процедури електронного документообігу призводить до маніпуляцій з боку банків, які з формальних підстав відмовляють виконавцям у прийнятті до виконання постанов про арешт коштів боржників, що призводить до перешкоджання виконання рішення суду про стягнення суми боргу з боржника», — зауважив Олександр Сивокозов.

Сергій Холод зауважив, що, на його погляд, відсутні серйозні проблеми з приводу технічного забезпечення та впровадження запропонованих змін, проте, наголосив на необхідності комплексного врегулювання поставлених питань, в першу чергу, на законодавчому рівні, збереження банківської таємниці та недопущенням порушення прав та законних інтересів клієнтів банківських установ, створення належних технічних умов для безпеки передачі інформації та забезпечення належним чином захищених каналів зв’язку. НБУ спільно з Міністерством юстиції вже проводить комплексні заходи, спрямовані на підготовку та впровадження системи електронного документообігу між банківськими установами та виконавцями.

Представник АТ «УкрСиббанк» Антон Муратов звернув увагу присутніх на тому, що комерційні банки вже кілька років виходять з аналогічними пропозиціями и мають свої напрацювання для реалізації процесу, зокрема, АТ КБ «ПриватБанк» поряд п’яти років пропонує запровадження спеціально розробленого власного інформаційного продукту, проте, всі ініціативи постійно стикаються з низкою бюрократичних перепонів. Така ситуація досить дивна, особливо дивлячись на те, як успішно і безпечно працює електронний документообіг у комерційному секторі.

«З листопада 2018 року АТ КБ «ПриватБанк», в якості пілотного проекту, запропоновано сервіс для виконавців, який забезпечує можливість направляти до банку постанови про арешт коштів боржників в електронному вигляді, проте, як показала практика, система не досконала та підлягає технічному доопрацюванню. Ми працюємо в цьому напрямку», — розповіла представник АТ «КБ «ПриватБанк» Оксана Дзюзюра.

Оптимістичною виявилася позиція ДП «НАІС»: «Технічні ресурси ДП «НАІС» дозволяють у повній міри реалізувати будь-яке технічне завдання, пов’язане з впровадження електронного документообігу, а також забезпеченням безпечного обміну даними між банківськими установами та виконавцями», — зауважив представник ДП «НАІС» Олексій Чепуренко.

Олександр Олійник більш детально зупинився на стадії підготовки нормативно-правового забезпечення.

«На сьогодні Міністерством юстиції України спільно з НБУ розроблено два нормативно-правових акти — Постанова НБУ та Наказ МЮУ, якими визначено та регламентовано порядок електронного документообігу між виконавцями та банківськими установами, зокрема, постанов про арешт коштів боржника. В основу цих документів були закладені напрацювання та пропозиції, які останнім часом обговорювалися на спільних заходах, робочих групах тощо, у тому числі й за участю міжнародних партнерів. Проект Постанови та Наказу вже передано на погодження Голові НБУ та Міністру юстиції України», — наголосив Олександр Олійник.

На превеликий жаль, ані на стадії розробки, ані тепер, проекти названих нормативно-правових актів не були представлені на ознайомлення та обговорення учасникам координаційної робочої зустрічі, зокрема представникам АПВУ.

На цьому ґрунті виникла досить емоційна, проте змістовна дискусія, в якій учасники акцентували увагу на основній проблемі затримки процесу – бюрократичні чинники і відсутність належної підтримки ініціатив професійної спільноти з боку Мін’юсту та НБУ.

Представники АПВУ та приватні виконавці підтримали та погодилися з позицією Максима Селезньова, який акцентував увагу на неефективності діючої процедури (паперового документообігу) в умовах комплексного реформування системи примусового виконання рішень,  звернув увагу на ті недоліки процедури, які створюють умови для неприпустимих наслідків, зокрема, присутність людського фактора, у деяких випадках, сприяє лобіюванню інтересів клієнтів банку, які водночас є боржниками у виконавчому провадженні, що породжує безпідставний формалізм при прийнятті до виконання постанов про накладення арешту на кошти та платіжних вимог на списання коштів з рахунків боржників, впливає на строки отримання та обробки вказаних документів. Термін часу, який витрачається на поштове пересилання відповідних документів виконавчого провадження, іноді створює сприятливі умови боржникам для уникнення виконання боргових зобов’язань, наприклад, переведення кошти з власних рахунків тощо.

«Безумовно, той факт, що підготовка проектів нормативно-правових актів проводиться Мін’юстом і НБУ без залучення до відповідного процесу представників Асоціації ПВУ та професійної спільноти, — є неприпустимим. Виконавці мають приймати безпосередньо активну участь в обговоренні та розробці нормативного забезпечення будь-яких процесів, пов’язаних з виконавчим провадження, адже саме вони заінтересовані в узгодженій, послідовній, прозорій та  неускладненій процедурі, а головне, у відсутності розбіжностей та суперечностей у нормативно-правовому забезпеченні, що могло б створити підґрунтя для  зловживань та маніпуляцій з боку усіх учасників виконавчого провадження. Саме тому вкрай важливо на даному етапі максимально врахувати практично значущі аспекти», — підсумовуючи зазначив Максим Селезньов.

За результатами роботи учасники зустрічі домовилися про необхідність додаткового опрацювання усіх аспектів, що мають створити умови для запровадження належного електронного документообігу між виконавцями та банківськими установами у виконавчому провадженні, внести відповідні зміни до діючого законодавства, відповідну роботу провести за участю представників Асоціації приватних виконавців України, професійної спільноти та  залученням міжнародних експертів.

Сподіваємося, цей проект не буде відкладений у шухляду на невизначений термін. Від реформи та виконавців, як приватних, так і державних, суспільство очікує позитивний результат, тоді як самі виконавці конче потребують підтримки і тих самих реформ, завдяки яким має еволюціонувати система примусового виконання рішень в Україні.